Хрестоматия по новой истории. В трех томах./Под.ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова. М., 1963-1966.
Всемирная история. В 24 томах. Минск 1997. Т. 16.
Кареев Н.И. История Западной Европы в новое время . Т. 3, СПб., 1913.
Собуль А. Первая республика. 1792-1804 гг., М. 1974.
Летопись всемирной истории
Наполеон и Французская революция
Тема 16. Франция в годы консульства и империи
Наполеон у власти. Принятие новой Конституции. Структура управления страной. Упразднение избирательного права. Закрытие независимых газет. Введение строгой цензуры. Конкордат с папой Пием VII (1801 г.), провозглашение католицизма государственной религией, подчинение церкви государству. Внешняя политика Наполеона как выражение интересов национальной буржуазии. Победные сражения при Маренго (июнь 1800 г.) и Гогенлиндене (декабрь 1800 г.) и заключение выгодных договоров. Амьенский договор между Францией и Англией (март 1802 г.) и его кратковременный характер. Провозглашение Наполеона пожизненным консулом (август 1802 г.), а затем императором (май 1804 г.). Разработка правовых документов империи: гражданского Кодекса (1804 г.), Коммерческого (1808 г.), уголовного Кодекса (1811 г.).
Войны Наполеона. Разгром коалиций: II-й (1801 г.), Ш-й (1805 г.), IV-й (1807 г.), V-й (1809 г.). Столкновение с Россией. Тильзитский мир (1807 г.).
Берлинский (21 ноября 1806 г.) и Миланский (2 декабря 1807 г.) декреты Наполеона о введении континентальной блокады Англии. Попытка экономического удушения и политической изоляции Великобритании. Россия и континентальная блокада.
Нашествие Наполеона на Россию (1812 г.). Разгром наполеоновской армии. Значение победы русского народа для освобождения стран Европы. Шестая антифранцузская коалиция (весна 1813 г). «Битва народов» под Лейпцигом (октябрь 1813 г.). Вступление войск коалиции в столицу поверженной Франции (31 марта 1814 г.). Отречение Наполеона и реставрация Бурбонов. «Сто дней» Наполеона. Седьмая антифранцузская коалиция (апрель 1815 г.). Поражение в битве при Ватерлоо (18 июня 1815 г.).Ссылка Наполеона на о. Св. Елены. Исторические итоги бонапартизма.
Книжные памятники
Свет
Книжные памятники
Пресса
Свет
Мы в соцсетях
Пожалуйста, авторизуйтесь
Вы можете добавить книгу в избранное после того, как
авторизуетесь на портале. Если у вас еще нет учетной записи, то
зарегистрируйтесь.
2. В этом случае, если бы Россия вмешалась при посредстве действительных мер в конфликт и сделала бы, таким образом, необходимым для Германии выполнение своего долга и своих обязанностей союзницы по отношению к Австро-Венгрией, то этот долг и эти обязанности подлежали бы выполнению также и для Турции.
2 августа (20 июля) 1914 г.
Хрестоматия по истории международныхотношений. — М., 1963. — Вып. 1. — С. 319 — 320.
Текст воспроизведен по изданию: Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П.И. Остриков; Т.В. Алентьева; П.П. Вандель; И.Г. Жиряков; Г.И. Зверева. — М., 1993. C. 293 — 294.
Хрестоматия по новой истории: Второй период : Пособие для учителя / Сост. П.И.Остриков, Т.В.Алентьева, П.П.Вандель и др.
Пособие для учителя / Сост. Остриков, Т. Алентьева, П. Вандель и др.
М. : Просвещение
О произведении
Ближайшая библиотека с бумажным экземпляром издания
Пожалуйста, авторизуйтесь
Хрестоматия по новой истории. Второй период Остриков Петр Иванович.
, Хрестоматия по новой истории. Второй период Остриков Петр Иванович.
,
О произведении
Остриков Петр Иванович 63.3(2)5, Т3(0)53я77, 03.09.31
Ближайшая библиотека с бумажным экземпляром издания
С и г э к и Т о я м а. Крушение феодализмав Японии. — М., 1959. — С. 276-279.
Текст воспроизведен по изданию: Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П.И. Остриков; Т.В. Алентьева; П.П. Вандель; И.Г. Жиряков; Г.И. Зверева. — М., 1993. C. 134 — 135.
Партия радикалов как самостоятельная политическая группа возникла в конце 70-х гг. XIX в., когда радикалы все более отдалялись от умеренных республиканцев. Они опирались на мелкую и среднюю буржуазию, за ними шла и часть рабочих. Основными программными требованиями радикалов были: ликвидация верхней палаты парламента (сената), отделение церкви от государства, установление прогрессивного подоходного налога. Эти требования ранее выдвигали все республиканцы, но позднее умеренные отреклись от них. Радикалы, кроме того, включили в свою программу некоторые социальные требования в интересах рабочих. Организационно радикалы окончательно оформились в 1901 г. под названием «Республиканская партия радикалов и радикал-социалистов».
Мы обращаем взоры к будущему, к прогрессу и справедливости.
Перед избирателями стоит единственный вопрос. Будут ли наконец осуществлены реформы, двадцать раз обещанные и двадцать раз откладывавшиеся? Будет ли проведена наконец налоговая реформа?.. Допустимо ли забывать о том, что справедливый для всех налог на богатых (на доход и капитал) существует почти повсюду, кроме Французской республики?..
Мы заклинаем вас в этом именем нашего французского отечества, слава которого должна покоиться не только на его материальных достижениях, но еще в большей степени на верности принципам свободы, равенства и справедливости во всем мире.
Подписи лидеров: Бароде, Жак, Можан, Мезюрр, Тони Ревийон, Пайетан, Клемансо, Демон, Лейде, Мате, Мерлу.
Сборник документов по истории новоговремени. Экономическое развитие ивнутренняя политика стран Европы иАмерики. — М., 1989. — С. 100-101.
Текст воспроизведен по изданию: Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П.И. Остриков; Т.В. Алентьева; П.П. Вандель; И.Г. Жиряков; Г.И. Зверева. — М., 1993. C. 81-82.
ТЕМА. ЯПОНІЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ДОБА МЕЙДЗІ В ЯПОНІЇ
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й політичного розвитку Японії;
• аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;
• характеризувати Конституцію 1889 р.;
Основні поняття «сьогунат»,«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція Мейдзі».
Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто.
• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
• 1889 р. — прийняття Конституції Японії;
• 1894–1895 рр. — японо-китайська війна.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
І. Актуалізація знань учнів
1. Співвіднесіть дати та події.
1 1861 р. А міська реформа
2 1864 р. Б завершення військової реформи
3 1870 р. В земська реформа
4 1874 р. Г скасування кріпосного права
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А; 4 Б.
2. Співвіднесіть дати та події.
1 1853–1856 рр. А російсько-турецька війна
2 1877–1878 рр. Б Сан-Стефанський договір
3 1856 р. В Кримська війна
4 1878 р. Г Паризький мирний договір
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Г; 4 Б.
3. Позначте причини скасування кріпацтва.
а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сільського господарства;
б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового перевороту;
в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;
г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм господарювання;
д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.
Відповідь: б, г, д.
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу. Яким чином це стало можливим?
ІІІ . Вивчення нового матеріалу
РЕФОРМИ ЕПОХИ МЕЙДЗІ
У той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і раніше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади.
Імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою.
Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, панувала цехова система.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р.
1. Визначте характерні ознаки життя Японії.
2. Що вважає автор в’язницею для японців?
Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади.
У 1868 р. імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі – імператором «проінформованого правління».
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії».
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Текст 2. Особливості промислового розвитку Японії
Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 132–133.
1. Назвіть особливості промислового розвитку Японії.
2. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?
Робота з картою
Учитель пропонує учням розглянути карту «Національно-визвольна боротьба народів Азії XIX — на поч. XX ст.» і відповісти на питання:
1. Назвіть район дій японської армії під час китайсько-японської війни.
2. Назвіть території, які були захоплені Японією.
КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНІЇ 1889 Р.
Текст 3. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес».
— Яким чином Японія перетворилася на велику колоніальну державу.
V. Домашнє завдання
1. Прочитати параграф 23 підручника.
2. Скласти хронологічну таблицю подій Японо-китайської таРосійсько-Японської війни .
